Під тероризмом розуміють здійснення терористичних актів, що зумовлені певними політичними чи соціальними обставинами. Терористи, як правило, націлені на невійськовий персонал або цивільних осіб і є субнаціональними або підпільними групами. Склад терористичних груп, як правило, залежить від оточення, відносин із державою, мотивації та / або цілей.
Згідно із законодавством України терористичною визнається діяльність, яка охоплює:
планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів;
підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об’єктів у терористичних цілях;
організацію незаконних збройних формувань, злочинних груп або злочинних організацій, організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, а також участь у таких актах;
вербування, озброєння, підготовку та використання терористів;
пропагування та поширення ідеології тероризму;
фінансування завідомо терористичних груп (організацій) та інше сприяння їм.
На засадах довіри і співпраці громадяни України можуть повідомити про будь-які факти прибуття та перебування в регіоні підозрілих осіб, наміри здійснення сепаратистської, терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності на електронну скриньку: [email protected] та цілодобовий безкоштовний телефон довіри Служби безпеки України (0-800-501-482).
У Дунайському інституті водного транспорту Державного університету інфраструктури та технологій реалізується комплекс заходів щодо протидії тероризму та насильству:
План заходів ДІВТ ДУІТ на 2023-2024 навчальний рік щодо протидії тероризму та насильству
Заходи в ДІВТ ДУІТ щодо протидії тероризму та насиллю
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ
Закон України Про запобігання та протидію домашньому насильству
Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству
ПОРАДИ, ЯК ДІЯТИ В ЕКСТРИМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ
Запобігання та протидія домашньому насильству
Згідно статті 1. Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, між колишнім чи теперішнім подружжям або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під час війни від домашнього насильства найбільше страждають традиційно вразливі категорії - жінки, діти, люди похилого віку, особи з інвалідністю, вимушені переселенці.
Відповідальність за домашнє насильство несе кривдник із числа таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
Згідно законодавства України за вчинення домашнього насильства передбачена відповідальність.
Так, стаття 173² Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Стаття 126¹ Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.
З метою забезпечення комплексного інтегрованого підходу до протидії домашньому насильству та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, шляхом проведення превентивних заходів, ефективного реагування на факти домашнього насильства наказом МОН від 02.10.2018 № 1047 затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами.
Домашнього насильства можна уникнути, якщо жертва не буде мовчати.
У випадках домашнього насильства звертатись:
до Національної поліції за номером 102 та повідомити про факт насильства;
на Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям;
до безкоштовного номеру системи безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
до національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного).
КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ
Інформація про боротьбу з тероризмом (офіційний вебсайт Служби безпеки України)
Збірник листівок з питань дій населення в умовах особливого періоду
ПАМ'ЯТКА НАСЕЛЕННЮ